Про це повідомив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян, який контролює проект Freyja, пише Reuters.
За його словами, незабаром уперше збереться міжнародна керівна комісія, якій доручено оцінити витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
Лідери 10 європейських країн, включно з Президентом України Володимиром Зеленським, а також близько десятка виробників оборонної продукції зібралися на саміті в Парижі два тижні тому, щоб офіційно започаткувати протибалістичну коаліцію.
«Оскільки ми працюємо в дуже стислі терміни, ми маємо амбітну мету: отримати MVP (мінімально життєздатний продукт) вже у першій половині наступного року, — зазначив Алоян. — Це прототип, який уже зможе продемонструвати перші практичні результати».
Україна готова надати для проєкту Freyja пускову установку та ракету-перехоплювач, що, як зазначив Зеленський цього місяця, залишається лише «питанням випробувань». Президент висловив сподівання, що система запрацює вже протягом року.
Київ розраховує, що союзники нададуть необхідні технології, зокрема сучасні радари, сенсори, а також експертизу в галузі систем наведення ракет та керуючої електроніки. Серед оборонних компаній, які вже приєдналися до проєкту, — Eurosam (виробник систем перехоплення SAMP-T), а також Leonardo, Thales і Saab.
Український виробник ракет та безпілотників Fire Point стане провідним промисловим партнером проєкту. Минулого місяця компанія оголосила про угоду з німецьким оборонним концерном Hensoldt щодо постачання радарів для цього проєкту.
Freyja — це спроба створити дешевшу альтернативу системам Patriot, на які також покладається чимало європейських країн. Інші комплекси ППО, як-от франко-італійський SAMP/T та німецький IRIS-T, поки що не довели спроможності збивати балістичні ракети.
Зеленський порівняв коаліцію Freyja з конструктором Lego, де поєднуються елементи від провідних оборонних компаній.
Виробникам доручили розробити концепцію системи із взаємозамінними компонентами, пояснив Алоян.
«Загальна логіка цієї системи полягає в тому, що це відкрита архітектура, — зазначив він. — Тож якщо Данія скаже: „Я хочу систему Freyja з данським радаром Weibel“, — це чудово. Якщо Швеція скаже, що хоче систему від Saab, — це також не проблема».
Створення спеціальної структури, можливо фонду, для акумулювання всіх внесків та забезпечення стабільного фінансування проєкту є однією з ідей, які наразі розглядаються, зазначив Алоян.
Він також сподівається, що пряма залученість бізнесу до проєкту разом із урядами допоможе зменшити бюрократичну тяганину: «Коаліція має бути практичною, а не політичною».
/
Україна розраховує отримати прототип європейської системи протибалістичного захисту з кодовою назвою Freyja вже у першій половині наступного року.
